В мене відчай, кицю...
Ну от -фіг знає яка година -я все рівно ні хрена не роблю -але вирішила, що мушу всьо написати на завтра -щоб всьо здати і забути. і наступні кілька днів робити те, що мала ще три тижні тому зробити....
Слухаю Яна Тієрсена -на цей раз музику з "Гуд бай, Ленін" -фільм не дивилась. на аві вконтакті -кадр із фільму, якого теж не бачила...
дівчина у сутінках сидить... і втикає на картину -ото вже точно -я...
=))
а ще все добре))
а ще круто, коли хтось сприймає навіть твої прееміни настрою та ін -як щось нормальне та цілком природнє -типу -а інакше можливо?
мені це подобається=)) бо здається, причини мого натсрою мало шукати в неосипанні чи недоїданні чи ще кількох недо- яких би треба було перевести а нормальний стан... тут ще й всілякі зрушення моуть мати місце -ну там, за погодою, за ще чим...
=)))
дякую сонце, за те, що ти є!=))
і якщо в випадку заголовку то було звертання до себе, то тут -ні...
якось незручно щось писати на стіні у тебе, чи писати навіть тут -в жж -про тебе. мені чогось то незручно. наче хтось щось взнає -і щось буде не те. чогось твоїх одногрупників,а моїх друзів, боюся... боюся, бо -бо сам знаєш чого=)))
і ото пишу та стираю -пишу та стираю...
може, це дійсно всьо не так -і це просто якісь ілюзії та просто -ми малодосвідчені і сприймаємо просто як... може, так не треба... може, це все складніше -а ми прсото помиляємося? може так бути? я часом не знаю...
я часом не впевнена... часом думаю над тим, що це можуть бути і прсото гормони -але! але розуміння, .. щось більше...
=))
всьо. крапка -а то я розбалакалася. то особисте.
а не сплю я не через це -а через роботи та перспективи всякі -та те, що в магістерку я не хочу, а Могилку люблю...
я скучила за першим плацом зранку -тре буде якось заскочити -обов'язково-обов'язково!!
о боги -як я хочу фотик....
=)))
і ще купу-купу всього=)))=))) і гм.. ні- цього я не казатиму ,а то хтось мене і так спошляє -то тут виявить свою радість з приводу того, що це вдається=))