Знов Сплин слухаю -якщо вчора він мене надихав на ідеї -а може, то він став причиною мого завтику?!=)) ні -причиною завтику було те, що я просто заплуталася в різних цифрах...

І скажіть хтось колись, що соціологи -халявщики!!! Мама.... це було -сильно=)


Але я не те хотіла написати.
Хотіла написати, що скучила. Просто відчуття, що скучила.

Все. все роблю та йду спати.
=)))

Всьо гуд))

Так -це була меганіч;)))

Ніч написання роботи -а ви про що подумали?=)))

Звісно, Оленка і тут відзначилася -переплутала всі показники та спростувала парочку справделивих гіпотез... Ну -з ким не буває о 4-й -6-й -7-й ранку.

Я зате висновок написала=0) аж на півсторінки))) коли згадала, що він треба=)))))

Певно, ми найбільше завдаємо незручностей Іщенку -то япо двадцять разів пересилала нашу роботу вночі (Оксанко, не лякайся -лише два рази=)))) ,то от зараз -допрацьовуємо....;)))

Дара запропонувала вислати йому наші переписки в жимейлі -на додаткові бонуси за пАзІтІффффф=)))))))
по-моєму -непогана ідея;))

Здається, я чи не вперше за останній час (о, чудо-слово!) писатиму в жж саме тому ,що тільки сюди і можу написати...
Справа в тім, що оце я хвилин п'ять -десять тому прокинулася...
Відразу скажу -поганого сну не було -був просто... такий собі сон-з-прокиданнями -але в тому теж нічого надзвичайного нема...
Все, що лякає -це відчуття....
наче в даний момент з кимось ,кого я дуже гарно знаю і кого люблю -що з кимось щось погане стається/відбувається......
Хочеться плакати від якогось внутрішнього безсилля....

ЛЮДОНЬКИ!!! якщо з кимось щось не так -скажіть.... А то ж -я так не можу(

чи то мені тре було заспокійливого випити.......=))) але ж -а тоді б я прокинулася реферат писати?=))
так що -вище голови, матроси=))))



Наступний віршА мусить початися так: "очі кольору найодованих нігтів"...
=))))))))

В мене відчай, кицю...


Ну от -фіг знає яка година -я все рівно ні хрена не роблю -але вирішила, що мушу всьо написати на завтра -щоб всьо здати і забути. і наступні кілька днів робити те, що мала ще три тижні тому зробити....

Слухаю Яна Тієрсена -на цей раз музику з "Гуд бай, Ленін" -фільм не дивилась. на аві вконтакті -кадр із фільму, якого теж не бачила...

дівчина у сутінках сидить... і втикає на картину -ото вже точно -я...
=))

а ще все добре))
а ще круто, коли хтось сприймає навіть твої прееміни настрою та ін -як щось нормальне та цілком природнє -типу -а інакше можливо?
мені це подобається=)) бо здається, причини мого натсрою мало шукати в неосипанні чи недоїданні чи ще кількох недо- яких би треба було перевести а нормальний стан... тут ще й всілякі зрушення моуть мати місце -ну там, за погодою, за ще чим...
=)))

дякую сонце, за те, що ти є!=))

і якщо в випадку заголовку то було звертання до себе, то тут -ні...

якось незручно щось писати на стіні у тебе, чи писати навіть тут -в жж -про тебе. мені чогось то незручно. наче хтось щось взнає -і щось буде не те. чогось твоїх одногрупників,а моїх друзів, боюся... боюся, бо -бо сам знаєш чого=)))

і ото пишу та стираю -пишу та стираю...

може, це дійсно всьо не так -і це просто якісь ілюзії та просто -ми малодосвідчені і сприймаємо просто як... може, так не треба... може, це все складніше -а ми прсото помиляємося? може так бути? я часом не знаю...

я часом не впевнена... часом думаю над тим, що це можуть бути і прсото гормони -але! але розуміння, .. щось більше...
=))

всьо. крапка -а то я розбалакалася. то особисте.

а не сплю я не через це -а через роботи та перспективи всякі -та те, що в магістерку я не хочу, а Могилку люблю...

я скучила за першим плацом зранку -тре буде якось заскочити -обов'язково-обов'язково!!
о боги -як я хочу фотик....
=)))
і ще купу-купу всього=)))=))) і гм.. ні- цього я не казатиму ,а то хтось мене і так спошляє -то тут виявить свою радість з приводу того, що це вдається=))

Не лякайтеся! то просто фраза))) в контексті=)))
Логічна досить фраза))) це до того, скільки я сплю і т.д.;))

просто так вже воно -Миколая -через якого я не змогла поседіти з п.В в їдальні та почекати процедур Миросі...
Вибачте! Перед п.В. окреме вибачення... бо я вибрала не те, що хотіла, а те, що мала... а хотіла з Вами поседіти, почитати газетку і поговорити про ефтаназію -чи про будь-що інше!..


А ще я чую /відчуваю себе іншою людиною -глибшою, ширшою та наповненішою...
а ще звісно, хочеться ,аби так було вічно=)

важко стриматися. сльозки...
=)
смішна я))
реально сміщна.
ну хіба можна через дрібниці так перейматися?
а то ж дійсно дурниця -подумаєш -слова...
гаразд.
все буде гаразд -мабуть=)
ігнору нема -є розуміння та турбота і обіцянка у випадку, що я спакую валізи та подамся кудись на Полтавщину (тепер на зміну Тернопільщині прийшла Полтавщина) -то будуть пару днів відходити та кілька місяців будуть задумливим.
а яка я була б? -мабуть, така десь я сьогодні... No сон, no їжа, ніяких емоцій.
зате зараз -коли броня знята -і не сама собою вона впала ,але вже -то розумію хоча б. і сльози висихають. і я згадую про те, що ще треба вивчити за сьогодні ,а завтра зробити.
емоції, сентименти ,почуття -в сторону.
завтра це все не втратить свого значення ,але буде інакшим.

Три години сну, чотири -ні, п'ять стаканчиків кави + активна діяльність з Миколая + навчання =спокій та відсутність навіть бажання про щось думати.

Ось так, Дмитре=)) Дівчата теж вміють брати себе в руки))


І це все -не просто для того, аби себе "загнати" -а щоб не чекати, щоб не переживати, щоб не ловити... Треба час -і я вчуся чекати. Виходить саме таким чином.

Чому я це роблю? Я не знаю. Щоб не лежати, не мучатися безсонням, щоб в голову нічого не лізло -бо користі від того мало -все рівно я не вгадаю. Не вгадую.

Якось, ще місяців три тому один мій друг спитав що ся стало і як Його звати. гм... я спитала, а звідки інформація, що Він може бути -лише статуси...

Сон посеред вечору виявився цілющим -спершу відпоіла на всі повідомлення ,а вже тоді зайшла до нього на сторінку. Що сталося, спитаєте ви? я не знаю...
Цілком може бути, що нічого, а може так виявитися -що сталося.
просто в голові стала укладатися та розумітися людина -ознака небезпечна. надто я розумною стаю в такі моменти та... жорстокою.
але все буде гуд.
просто... його бракує.
чи себе бракує?..=))
я заплуталася. Мені би хотілося, щоб пройшов цей рік, щоб ройшов ще один рік і зробити то всьо, що хочу з собою -цікаво, я стану щасливішою? я стану більш собою вдоволеною? я не ловитиму себе на непотрібних та дурнуватих думках? -хтозна)))

зараз -лише втеча від себе + бракує себе -і як це помістити в собі?
І як -просто сприймати людину такою, якою вона є. то складно...=)
Весь день писала, але лише коли написала, що ти дурень -лише тоді зрозміла, що вже відійшла.

Саме цікаве, що я не ображалася -тут щось інше було. не образа -ображаюсь я хвилин десять -а то було те, що змусило мене перебувати в своєму прагматично-жорстокому настрої півдня... довго.

зараз пройшло. шкода, що тебе нема онлайн. куди ти діваєшся останнім часом? чи.... (вимикаємо припущення та думки).

=) Іду вчитися)))
Лю вас)
А! ледве не забула -все гаразд -і та штука -то зовсім не так страшно ,як я думала)) все гуд=))

пс. часом думаю, чи знов собі купу всього не повигадувала -адже все так просто: є людина, є ти - і вам цікаво спілкуватись!
От чого тобі ,Степлеренятку, завжди чогось бракує, га?=)))

Роблю вигляд, що все ок.
То хочу взагалі ні з ким не спілкуватись, то...
Протягом наступних кількох тижнів/місяців буду інакшою, буду дивною...
Буду. дивною.

І ніяких зустрічей... Вже через мене...
І скажіть, що життя чудове.
Якби не 4-й курс -кинула б навчання і поїхала під три чорти -тільки звідси ,від себе, від минулого -думаєте, тікати вічно не можна? Згодна.
Але то було би ліпше.

Тільки як тебе лишити? Звісно, ти б не зрозумів, але з тим, як ми зараз спілкуємось, то...
Як мені тобі сказати, що лю -і не боятися обережної відповіді "Оленко, але..."

ЯК я цього боюся -це стримує і це ж є причиною фраз на кшалт "гм... ну... так... якби... а то...." -і в тому ж дусі(((

Гаразд -менше з тим.
Всі вчаться.

А я Миколаєм займаюся.
Всі задоволені.
Але мені цікаво -холодну воду вони до ранку вимкнули, чи як?.. ненавиджу((
А нам же ,виявляється, імунінітет берегти треба) -і нерви -за компанію((( треба папі про це ще сказати -про нерви -цікаво, що він думає з того приводу, яка я нервова по телефону останні 2/3 розмов...
Розказала як "подію"... Сказав -приїде, поговоримо... Не хочу, щоб хтось мені щось радив -ненавиджу!!!! -і тому засмучена... Бо мушу звертатися за доп.
Ех, ти... Малятко... Сонценяточко...
Поплач ,пожалій себе і ... йди спати...
Досить жалітися, мала.
Завтра ходитимеш і посміхатимешся.. адже людям не повинно бути погано від того, що тобі кепсько -правда? Правда -це не їх справа. А кого справа -той і має(((

Угу, позавчора був місяць після останньої нормальної зустрічі...
Не рахуючи ... не рахуючи Могилянки -яка вщьот не іде.
Я задихаюся.

знаю -карантин теде. навчання.. угу.
егоїстка.
дограєшся колись, Оленко...